На центральній площі Шостки знову лунають сльози та стогін від болю втрати. Місто прощається ще з однім своїм земляком-захисником Володимиром Миколайовичем Чайкою. Він народився у Шостці 29 серпня 1974 року, цікавився мотоциклами, завжди був готовий прийти всім на допомогу.

Чоловік займався підприємництвом, а в травні цього року добровільно став на захист Батьківщини. Добрий, відповідальний, безвідмовний. Ніхто про нього і поганого слова сказати не міг.

Усе дитинство разом. Бабусі, дідусі. Завжди разом. А там вже як заміж вийшла, життя розвело. Кожен сам по собі. Він собі, ми – собі. Добра людина, нікого не обіди, поганого нікому нічого не зробив, – згадує Людмила двоюрідна сестра Героя.

Я знав його давно, ми в одній школі навчалися, він на рік чи на два молодше. Нехай земля йому буде пухом. Важко, йдуть найкращі, – говорить Володимир.

Турбуючись про рідних, Володимир Миколайович довго не повідомляв їм про своє рішення захищати Батьківщину в лавах ЗСУ. Вдома чекали мама та сестра. Чоловік воював у районі  Часового Яру, боронив Україну на небезпечних напрямках. 13 серпня Володимир Миколайович Чайка загинув під час виконання бойового завдання.Не доживши 2 тижні до свого 50-річчя.Він став вже 15 учнем школи№ 9, який поклав своє життя на захист незалежності України. 

Володимир, дуже гарний хлопчик був, про якого з теплом, згадують педагоги. Він був товариським, завжди допомагав, його поважали однокласники. Шановні рідні і близькі, схиляємо голови перед вами, перед тим, як ви виховали Володимира. Щирі співчуття прийміть від нашої освітянської родини. Все, що ми можемо, це зберегти пам’ять про вашу дитину. Ми подбаємо про те, щоб з покоління в покоління передавати пам’ять про героїчний вчинок про патріотизм Володимира, – звернулася до рідних Галина Бондар в.о.директора школи №9.

Володимир Чайка боровся за свободу для кожного українця,  для всіх майбутніх поколінь. Завдяки таким, як він Україна досі залишається суверенною та незалежною. Слова співчуття родині висловила секретар міської ради Оксана Шаповал. 

Кожного дня наші захисники виборюють нашу свободу, можливість жити у вільний країні. На жаль, ціною власного життя. На фронті гинуть найкращі, справжні герої, патріоти, таким був Володимир. Вічна слава герою! Слава Україні!

Ставши на коліна присутні. Віддали останню шану Героєві, поклала квіта и до останнього прихистку земляка та провели дорогою пам’яті, шани та вічної слави.