З квітами і на колінах мешканці  Клишок зустрічали свого земляка 25-річного Героя-захисника Романа Сергійовича Любимського, який повернувся до рідного села на щиті. Він народися 24 серпня 1999 року в селі Клишки, освіту отримав у місцевому НВК, згодом – у  Шосткинському ВПУ, строкову службу проходив у артилерійських військах. За жвавий активний характер друзі називали його Ван Дамом.

У 2020 році відповідальний юнак підписав контракт з військовою частиною і залишився служити. А в 2022 вже став на захист України, завжди притримувався думки Ховатися як деякі не збираюся. Навіть у критичних ситуаціях був оптимістом. Юнак виніс на собі поранених побратимів. З дитинства був відповідальним та готовим до самопожертви. 

Хлопчик він був веселий, дружив з усіма не було ніяких суперечок. Відгукувався на всі прохання людей, поважав старших, хлопець ріс на радість батькам, учителям. Друзів у нього було багато. Ніхто навіть подумати не міг, що ось така хвилина буде страшна і що його не буде. Але ось така страшна звістка усіх шокувала в нашому селі. Ми не можемо змиритися, що вже нашого Ромчик нема, – говорить Антоніна Василівна перша вчителька загиблого Героя. 

Він дуже мріяв про перемогу, повернутися додому, одружитися. Свій ювілейний день народження провів на бойовому завданні. Наступного дня вирушив на бойові позиції. І зв’язок обірвався. Мамі повідомили, що 25 серпня Роман Любимський помер. Йому назавжди 25 років і 1 день.

Шановна громадо! Сьогодні ми проводжаємо в останній шлях нашого односельця Любимського Романа, справжнього чоловіка, Героя, який віддав життя за свободу і незалежність нашої України. І повинні памʼятати Романа й усіх наших Героїв, які стали  на захист Батьківщини і віддали найцінніше, що в них було. Вічна пам’ять Роману! Слава Герою!Слава Україн! – сказав Віктор Долиняк староста Клишківського старостинського округу.

Головне завдання тих, хто живе в Україні, зробити так, аби памʼять про Героїв-захисників жила у віках. Як говорить директорка Клишківського НВК, Ірина Чайка, у закладі обов’язково збережуть памʼять про Романа Любимського. 

Як мамі важко втрачати свою єдину кровинку, так і нам учителям важко втрачати своїх випускників. Нам важко від того, що все поповнюється і поповнюється стіна меморіальних дощок памʼяті з нашими випускниками в цій російсько-українській війні.Ми не маємо права забути наших юнаків, серед яких відсьогодні буде учень нашого закладу, Роман Любимський. Спокийний і врівноважений, товаристський і доброзичливий,  сповнений почуття відповідальності і патріотизму. Ніхто з нас не знайде тих слів, щоб вгамувати ваш материнський біль. Ми висловлюємо щирі слова вдячності вам за те, що ви зі своїм коханим чоловіком в парі виховали громадянина, патріота нашої України! Давайте ми всі разом збережемо памʼять про нашого учня Романа Любимського. Вічна слава тобі, наш Герою!

Чи не все село пройшло провести в останню путь свого земляка, якого знали, поважали та любили. Поховали Героя на місцевому кладовищі поряд із батьком, який помер пів року тому.