Інна Осипенко з Ображіївки знає напамʼять назви чи не всіх сортів жоржин, які вирощує у себе вдома, а їх у неї приблизно 500. У неї на городі жоржин більше ніж картоплі.

Свій город в Ображіївці Інна Осипенко перетворила на справжній жоржиновий рай. Від різнобарв’я цих квітів просто розбігаються очі. Королева квітів, саме так називає Інна Осипенко жоржини.

Я б сказала, що це – королева квітів. Чому королева квітів. Тому що ні в троянди, ні в айстри ви не побачите такого різнобарв’я. Ну хиба що немає синіх жоржин. Різноманітність відтінків, різноманітність форм. Подивіться, як складається пелюстка. Там трубочкою, там вона закручена, там зачісана назад. Тобто, форма квітки різноманітна. Чого ви не очікуєте від інших квітів. Все це є в жоржинах, – розповідає квітникарка.

Коли Інна Осипенко вперше побачила жоржини, вона закохалася в ці квіти з першого погляду. І тепер жінка знає про них майже все.

Уперше я її побачила це був Львів, – весілля і арка для молодят складалася з таких незвичних світлих квітів. Я подумала, що це штучні, підійшла ближче, а це – живі. Жоржин таких я ніколи не бачила, прийшлось відкрити інтернет, “гуглить” і дійсно, їх багато-багато сортів, багато різновидностей. Є хризантемовидні, піоновидні, орхідейні, зіркові, кактусні, декоративні. За величиною різноманітні, – розповідає пані Інна.

Це було 8 років назад. І саме з того часу почалося велике захоплення цими незвичними квітами.

Мені вдалося у нас на базарі купити перши квіти це “Евелін” і “Корне”, це білі і червоні. І пішло. Почала через фейсбук шукати однодумців. Вяивилося, їх дуже багато в Україні, навіть у Сумській області. Це Галя Баїста, Володимир Манжос із Глухова. Зараз ми усі дружимо, міняємось сортами. І зараз у мене сортів вже доходить до 500.

Пані Інна постійно експериментує, поповнює свою колекцію сортів. Зрізані квіти вона не продає, – її клієнти це ті люди, хто так само, як і вона хворіє жоржинами і купує собі бульби, аби потім милуватися їхнім квітом. Однак, щоб рослина радувала власників квітами, це вимагає дуже ретельної роботи.

Почнемо з посадки. Це треба викопати, перимити, розділити, вибрати найкращі, пронумерувати, відкласти, відправити на зберігання. В січні дістаємо, передивляємося, знову відправляємо. У кінці лютого дістаємо, починаємо пророщувати. Свої секрети там теж є у пророщуванні. Проростила, знову йде вибраковка, що не поросло, воно нам не потрібне. Далі посадка. Це і підживлення і обгортання і полив. Аспектів дуже багато, щоб їх виростити.

Більшу частину городу пані Інни займають не картопля, огірки та піомідори, а саме жоржини. І на зиму в погребі, як говорить квітникарка, також жоржин і картоплі майже навпіл. Захоплення квітами вже перейшло на всю родину. Загалом жоржини не дуже примхливі, але все залежить від сортів, стверджує пані Інна. 

Кожне захоплення потребує великої праці. Тим хто так само як пані Інна закохався у жоржини, але ще вагається, чи починати займатися квітками так масово, вона радить, однозначно спробувати.

Жоржину треба віти зберегти. Це повинен бути сухий підвал, з подвійною вентиляцією. Просто купить на один сезон – це запросто. Посадить і не викопають або прото викинуть, це одне. А зберегти її зимою – посадити весною, це зовсім інша справа. Вони гниють, сохнуть, якщо підвал сухий, чи буде кімната для зберігання занадто суха, можуть засохнуть. Якщо багато вологи – вже йде загнивання. Тобто все повинно бути в нормі.

Жінка говорить, це справжнє задоволення спостерігати за тим, як з бульбочки, яку зберігали всю зиму розвивається рослина та дарує неймовірної краси квітку. За вісім років у пані Інни вже є сорти, які вона любить найбільше. Особливою популярністю створювання букетів із жоржин у нашому регіоні не користується, розповідає пані Інна. 

У нас не вміють флорист працювать із жоржинами. Жоржина, вона погано стоїть в букетах, там є свої секрети. Як правило її використовують у букетах, де квіти вставляють у декоративну піну. Мало, дуже мало в нас використовують.

Однак посадковий матеріал у пані Інни купують чимало людей і не тільки з Шосткинського району. 

 Покупців маю з усієї України. Як правило до війни.  То раніше це була чомусь Херсонська область і Донецька. Зараз мої покупці напевно переїхали на західну Україну. Зараз у мене півсотні покупців з Західної України. А так це – центральна Україна і Сумська область.

А поки жінка обрізає жоржини, поливає їх, аби кореневища набралися сили та вже наступного року яскраві неповторні квіти радували нових квітникарів, які поєднаються до родини любителів жоржин .