У ніч проти 30 серпня в Глухові пролунали потужні вибухи. Росіяни бомбили місто з авіації — зруйнували школу за два дні до 1 вересня. Що про страшні події розказують місцеві жителі та мешканці сусідніх будинків, читайте в репортажі.

Директорка Глухівської школи №1 Алла Матосова говорить, що під ударом росіян опинився один з корпусів її школи. У ньому навчалися близько 200 учнів початкових класів.

«Напередодні традиційного свята, до якого готуються всі нормальні люди, Дня знань. Коли всі школи чекають на своїх учнів, на батьків, влада рф «привітала» нас прильотами трьох ракет. Я не можу зрозуміти, яким чином спортивна зала, зала співів так заважали російській федерації. Знаходимося у жилому районі. Поряд п’ятиповерхівки. Люди, звісно, налякані. Ніяких баз тут немає, ніяких військових тут немає. Це просто терор. Дійсно терор проти населення, проти дітей», – каже пані Алла.

Начальниця відділу освіти Глухівської міської ради Оксана Юдіна додає, що окрім шкільних класів, у цьому приміщенні знаходився інклюзивний центр, де працювали з дітьми з особливими освітніми потребами.

«Корпус, де вчилась початкова ланка дітей 1-4 класів. З боку цього приміщення – інклюзивний ресурсний центр, який обслуговував нашу глухівську громаду, Шалигинську, Березівську і Есманьську громади. Працювали з дітками з особливими освітніми потребами».

Від потужних вибухів постраждали сусідні житлові будинки. Пенсіонерка Ганна Богданова каже, що в більшості квартир її пятиповерхівки вилетіли вікна та двері.

«Я вибуху першого не чула, а тоді, як почула, вскочила на кухню, все розкидано. Оце віно розбилося. Тоді пішла у зал, вікно ще вибито посередині. І лежить рама на підвіконні, і на підлозі».

Сергій Сорока мешкає навпроти пошкодженої школи. Чоловік розповідає, що в момент удару був вдома з дружиною та сином.

«Дружина збиралася зі старшим сином їхати в Суми, якраз була у ванній кімнаті, що, можна сказати, її врятувало, бо вибух був значний, там якраз дві стіни, вона майже не відчула того, що відбулося. Дитина була у спальні. Я спав тут. Встигнув накритися ковдрою, хоча розумію, що ковдра не допоможе. Хіба від осколків. Штори, тюль, теж стримали основне скло, яке розбилося. Частина скла пройшла і наскрізь, та врятувала ковдра».