Гради, артилерію та керовані авіаційні бомби щоденно відчувають на собі мешканці Дружби, – розповідає журналістам Дружба.BEST одна з мешканок міста, з мотивів безпеки жінка попросила не називати її ім’я та прізвище. Про те, чому її родина вирішила покинути рідне містечко і, як її зустріли на новому місці – читайте у матеріалі.

«19 серпня ми всю добу просиділи у підвалі, вже не було, ні моральних, ні фізичних сил. А до цього цього ніч у підвалі, день на роботі. Постійні прильоти, вибухи. На роботі думками постійно була вдома, там де залишалися старенька бабуся та донька. Після кожного прильоту та вибуху намагалася зв’язатися із рідними: чи живі, чи не пошкодило чого?»

За словами дружбянки, її побоювання були не марними, адже будинок її сусідів згорів внаслідок одного з попередніх ударів росіян по місту.

«Вже горіли сусідні будинки, а найближчі сусіди вже повиїжджали з міста, та і не було сенсу їм залишатися – їх будинки вже були знищені».

За її словами, родина вирішила виїхати після масованих обстрілів наприкінці серпня.

«Пересиділи страшну добу 19-го серпня у підвалі, а коли все стихло ми схопили документи і все най необхідніше, що міг вмістити легковик, і поїхали до брата чоловіка на Житомирщину. Перші дні перебували у рідні, а потім нам місцева влада виділила кімнату у дитячому садку. Зараз проживаємо саме там».

Дружбянка говорить, що родина вирішила залишитись і будувати своє життя на новому місці.

«Увага і ставлення до нас з боку влади дуже гарне. Кожного дня цікавляться, що нам потрібно, щось приносять, щось привозять – допомагають. Час від часу до нашої старенької бабусі приїжджають медики, якщо є яка проблема із здоров’ям – лікують. Доньку влаштували у місцевий навчальний заклад, а декілька днів назад нам повідомили, що є можливість отримати постійне житло, адже тут планують будувати модульні будинки. Нам допомогли написати заяву на отримання житла, тепер чекаємо і плануємо облаштовувати своє життя на новому місці».