З кожним днем уся Україна і Шосткинська громада зокрема, втрачає кращих синів і доньок, які стали на захист Батьківщини, і життя яких забрав підступний російський ворог. Сьогодні Шостка знову в жалобі, у парку міста прощалися з 47 річним Романом Євтушенком.
Роман Олексійович Євтушенко народився 3 вересня 1977 року в Шостці, жив у селі Богданівна. Тривалий час працював на приватних підприємствах Шостки. Дуже любив Богданівку, саме там оселився з коханою жінкою. Тихий, спокійний, простий сільський хлопець, так про нього усі говорять.
Усі його на сьогоднішній день згадують добрим словом, він ніколи ні з ким не скандалив, дуже любив свою маму, дуже любив своє село Богданівку. Сум жаль від того, що ми втрачаємо своїх Героїв. Вічна памʼять Роману. У нього залишилась у Богданівці мама, сестра його живе у Броварах, донька живе зараз у Прибалтиці, і не змогла приїхати а поховання, – розповідає Ольга Захарченко староста Богданівського старостинського округу.
Відкритий, щирий, він мріяв про спокійне життя. 20 квітня 2024 його мобілізували до лав ЗСУ. Воював на Харківському напрямку. Мріяв про скорішу перемогу та повернення додому, щоб зробити пропозицію коханій жінці й офіційно стати чоловіком і дружиною. Однак не судилося. 14 серпня Роман Євтушенко дістав складні поранення. Попри всі зусилля львівських медиків, на жаль Герой помер.
Він у нас працював певний час. З початком війни він розрахувався і у нас не працював. Але ж підтримував звʼязки з колегамипо роботі, навіть приходив. Востаннє я його бачила в минулому році восени. Казав, жартував, “Візьмете мене на роботу?” Був такий сільський хлопець зі всіма своїми плюсами і мінусами. Але на роботі до нього питань ніяких не було, працював добросовісно, не підводив, – говорить Оксана Петрівна колега загиблого Героя.
Безжальна розпочата росією війна продовжує забирати в українських родин батьків, синів, братів. Вони не вагаючись вони беруть у руки зброю заради вільного майбутнього своїх рідних.
Його ми запам’ятаємо назавжди, спокійним, врівноваженим, скромним хлопчиком, юнаком, чоловіком. Він був простим у спілкуванні. Так же прото і скромно він жив і працював. І здавалось би ніщо не може стати на заваді. Але клята війна порушила плани мирних українців. Нині Роман повернувся додому. Він наш герой. Він повернувся на щиті, не так, як ми його чекали. Шановна родино, ми разом з вами розділяємо біль непоправної втрати. Ми разом з вами схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять, вічна слава українському воїну, – сказала під час траурної церемонії Олена Захарченко вчителька Богданівського НВК.
Слова співчуття рідним висловила Марина Харламова заступниця Шосткинського міського голови.
Шосткинська громада в скорботі і печалі. Ще один захисник повернувся янголом. Дякуємо, що захищав нас. Дякуємо за наші ранки і наші вечори. Співчуття рідним і близьким.
Присутні поклала квіти до останнього прихистку Героя. На небо злітають найкращі та найсміливіші. Тепер Роман Євтушенко доєднався до небесного пантеону українських захисників.
